З незапам'ятних часів ходять моторошні легенди пов'язані з книгою мертвих "Некрономікон" ("Necronomicon").

Згідно з легендами, книгу створив божевільний поет Абдул Альхазред приблизно в VIII столітті, ще юнаком він покинув рідний дім і відправився мандрувати Близьким Сходом.

Неясно, яким чином єменському мандрівникові вдалося виявити дорогу в заборонене місто, але саме там він знайшов сховище дорогоцінних манускриптів, які містять знання великої раси, яка жила на Землі задовго до появи нашої цивілізації. У культурі Сходу ця раса зазвичай називається Стародавні.

Популярні новини зараз
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання Хто не виконає вимоги ПФУ – залишиться без пенсії: кому призупинять виплати
Показати ще

Все, що Абдул Альхазред дізнався з манускриптів Ірама, він описав у своїй книзі. Правда, оприлюднення таємних знань не принесло йому ні слави, ні визнання.

Відомо, що після створення моторошної книги, Абдул Альхазред раптово зник з Дамаска, де жив останні роки і більше його ніхто ніколи не бачив. Проте народна мудрість стверджує, що поет був розтерзаний прямо на вулиці якимось моторошним невидимим чудовиськом.

Як би не склалася доля автора, праця його зберіглася. Приблизно в X столітті рукопис "Аль Азіф" був перекладений на грецьку мову і отримав звичне світу назву "Некрономікон" ("некро" в перекладі з грецької означає "мертвий", а "номос" — "досвід", "звичаї", "правила", "постулат").

У 1230 році книгу переклали і на латину, в цьому перекладі вона зберегла грецьку назву, а вже пізніше, в XVI столітті, рукопис потрапив до рук доктора Джона Ді, одного з найвидатніших учених XVI століття, який переклав її на англійську мову.

У зловісного писання не одна назва: "Ключ від воріт пекла", "Книга Зла", "Книга Мертвих". В оригіналі "Некрономікон" написаний арабською мовою і в момент свого створення називався "Аль Азіф". Настільки незвичайна назва виникла як наслідування зловісним нічних звукам, які приймалися арабами за демонічне виття.

Тим, хто пізнав таємниці "Некрономікона" відкривалася не тільки мудрість століть, але й влада над потойбічними силами. Однак розплатою за цікавість та незнання можуть стати психічне здоров'я або навіть смерть.

У книзі наведено деякі божества, яким поклонялися Древні. Особливо важливими вважалися Йог-Сототх і Азатотх. Йог-Сототх — це минуле, сьогодення і майбутнє. Це протяжність нескінченності. Це всюдисуща і всеосяжна істота.

У центрі нього мешкає брат-близнюк — Азатотх. Цей маленький карлик є опорою всієї світобудови і владикою світів. Азатотх випромінює в нескінченність хвилі ймовірностей, з яких створюються набори можливостей для кожного космосу і кожної істоти у всесвіті.

Вчені стверджують, що ідея Азатотха тісно пов'язана з останніми моделями квантової фізики. Важко уявити, що на початку століть мешканці аравійських пустель розбиралися в математиці хаосу, в законах паралельних просторів і тому подібних темах, про які наша сучасна наука лише починає здогадуватися.

Ще в книзі зазначаються Інші боги. Саме вони привертають до "Некрономікону" людей, спраглих до непомірної влади. Всіх їх об'єднувала єдина мета — знайти Місто Древніх і заручитися підтримкою страшних, але могутніх сил.

За переказами, у світі існує 96 копій книги, і як би не старалися послідовники традиційних релігійних організацій знищити "Некрономікон", число книг завжди залишається незмінним.

Проте лише сім з них мають реальну цінність, тобто можуть служити воротами в інші виміри — три арабською мовою, одна на грецькій, дві на латині і одна англійською (та, що вийшла з-під пера Джона Ді).

Правителі і диктатори, такі як Наполеон, Бісмарк і Гітлер, прагнули володіти істинним примірником "Некрономікона". Є свідчення, що після закінчення Другої світової війни в США і СРСР були створені спеціальні групи, які займалися пошуками цієї незвіданої реліквії. По всій видимості, їхні зусилля не увінчалися успіхом.

Нагадаємо, прийнято вважати, що немає більшого гріха, ніж той, який зробив Юда Іскаріот. Його ім'я - синонім підлості і зради. Наскільки правдива біблійна легенда про зраду Юди?

Як повідомляв портал "Знай.uа", ці 10 дивних речей не можуть пояснити навіть кращі вчені планети.

Також "Знай.uа" писав, унікальна Біблія повернулася до рук священиків, її особливість вражає.