За народними переказами, що дійшли до наших днів, первісне ім'я Мокоша — мати Коша. Так залишився далекий відгомін культу жінки-матері часів матріархату, коли порядкувала серед роду, серед коша мудра, досвідчена жінка, яку всі називали Матір'ю.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВона лікувала, приймала пологи, визначала обов'язки кожному, навчала рукоділлю, куховарінню тощо.
Мати Коша була шанованою богинею у сарматів. Ймовірно звідти і перейшла до слов’ян. Перевтілившись у богиню родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води – Мокошу.
Автор "Повісті врем’яних літ" під 980 р. поряд з іншими Володимировими богами, що стояли на Київській горі, згадує і Мокошу:
І став Володимир княжити у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Мокош.
У "Слові святого Григорія"(XII ст.) богиня Мокоша згадується перед Дивою і Перуном, що свідчить про чільне місце, яке займала ця богиня в язичницькому пантеоні:
треби кладуть… Вилам і Мокоші, Диві, Перуну, Хорсу, Роду і рожаницям…
Мокоша — велика Богиня, мати милосердя, дружина бога багатства Велеса, брата Перуна. Сам життєтворящий Дажбог-сонце вельми вшановує велику матір землі за її родючість, за невтомну працелюбність і майстерність.
Богиня сонця живе в небі, як царівна—господиня поважно походжає двором свого пана господаря. Завжди в золотому уборі, а на поясі, на золотих ретязях в неї золоті ключі, якими відмикає дощі і тумани.
Макоша була у давніх українців заступницею вагітних і породілей.
Популярність Мокоші серед українського жіноцтва була такою великою, що її культ зберігався довгі століття після знищення язичництва, що зафіксовано в літописах.
...по украинамь молятся богу Перуну, и Хорсу, и Мокоши.
А кожна п'ятниця була присвячена цій богині. Цей день дуже поважав сам Дажбог-сонце і завжди дарував йому своє світло.
Богині Мокоші люди присвячували і цей день чудові Священні гаї, де жінки віддавалися різним веселощам та виконували ритуальні танці. До Мокоші на Старокиївську гору приходили поклонятися жриці, ворожки, знахарки.
Церква змушена була п'ятницю — день Мокоші—зробити днем Парасковії та Покрови.
Протягом середньовіччя Мокоша поступилася місцем християнській Параскеві-П’ятниці. Їй присвячували 12 празників у році, їх називали дванадесятницями, із яких головними були дві сусідні п’ятниці, у проміжку між 25 жовтня і 7 листопада. Свята народження і смерті Пречистої Богородиці у християн відповідають язичницьким святам на честь Мокоші.
Нагадаємо, як Сварог з'явився в слов'янській культурі.
Як повідомляв портал "Знай.uа", ці міфічні створіння існували насправді.
Також "Знай.uа" писав, як Баба-Яга з'явилася в слов'янській міфології.