Казка "Аліса в Країні чудес" стала улюбленою не лише для більшості дітей, але і для багатьох дорослих. Хоча Льюїс Керролл написав її більше 150 років тому, вона цілком актуальна і сьогодні. Немає людини, яка б не чула про пригоди Аліси. Але ця розповідь приховує багато таємниць і фактів. Одна з таємниць про божевільного капелюшника.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Вираз "mad as a hatter" ("божевільний, як капелюшник" - англ.), дав ім'я персонажу з книги Л. Керролла, прийшов з 19 століття. В Англії Керролла широко використовувався такий вислів.
Капелюшники тоді часто працювали з ртуттю і іноді, надихавшись її парами, вели себе не дуже адекватно, часто відрізнялися збудливістю, ірраціональною поведінкою, порушенням мовлення, а також тремтінням рук.
Ртуть робила повсть м'якою. Отруйні пари ртуті вражають центральну нервову систему.
Оскільки в ті часи капелюшники не використовували хімічний захист, пари ртуті викликали отруєння та провокували розвиток синдрому Корсакова, дезорієнтацію у часі і просторі, а також нездатність запам'ятовувати поточні події.
Взагалі, якщо детальніше, то дуже давно турецькі капелюшники при виготовленні капелюхів змочували повсть, з якої робилися капелюхи, у верблюжій сечі. Волокна повсті від цього ставали м'якше і легше, і швидше збивалися.
Про цей секрет дізналися французькі капелюшники. У Франції з верблюдами було погано, тому замість верблюжої сечі стали використовувати людську. Сечу капелюшників, якщо бути більш точним.
І ось одного разу капелюшники помітили, що в одного з них фетр виходив особливо вдалим і капелюхи його продавалися особливо добре.
Виявилося, що товариша лікували від сифілісу. Лікували його нітратом ртуті. І сліди ртуті, ясна річ, залишалися у нього в сечі.
І так з'ясувалося, що ртуть на повсть діє куди краще, ніж людські відходи. Та капелюшники стали використовувати ртуть для оброблення повсті.
До речі, у Керрола прототипом зовнішності Божевільного Капелюшника, швидше за все, послужив ексцентричний столяр і торговець меблями Теофілус Картер, який славився своїм винаходом — ліжком–будильником, який кидав людину у ванну з холодною водою, а також манерою носити циліндр здвинутим на потилицю.
Як повідомляв портал "Знай.uа", в Уельсі в XIX столітті такі капелюхи-циліндри вважалися традиційною частиною валлійського жіночого національного костюма.
Також "Знай.uа" писав, у рукавиць не тільки довга, але і дуже захоплююча історія, яка налічує багато тисяч років і торкнулася як єгипетських фараонів, так і європейських буржуа.
