Вдалося виявити старовинний нотний запис української пісні в рукописі чиновника, дипломата і священика Михайла Гунашевського. Про це повідомляє ZIK.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк розповідає кандидат мистецтвознавства, докторант Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Іван Кузьмінський, близько 3 тижнів тому йому прийшов лист від відомого львівського історика Мирона Капраля, в якому він просив переглянути його нову статтю, присвячену знахідці в архівах Богоявленського братства Львова, тексту відомої колядки "Радійте всі людіє", запис якої датується 23 травня 1705.
В Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені в. І. Вернадського в Києві дослідник замовив фотографії цих пісень.
"Перша пісня "Радуйся, Маріє, Дѣвам Цр҃ице" (Радуйся, Маріє, Дівам цариця) була записана у великій кодекс, де містяться різні твори, включаючи "Львівські літописі", "Застереження" та інше.
Проте дослідники-музиканти обмежувалися лише дуже загальними відомостями і не заглядали далі, а от історики знали більше. Рукопис був завершений в серпні 1649 року.
Ноти стали першим знайденим багатоголосим записом православної пісні з XVI століття.
"Вона записана не тільки з текстом, але і з нотами, до того ж не одноголосно, а відразу на три голоси. Таким чином, для історії української музики епохи раннього модерну ця пісня справедливо вважається найдавнішою з нотним записом і одночасно найдавнішим зразком нотним кириличним багатоголоссям", - каже історик.
Біографію автора рукопису, Михайла Гунашевского, докладно відтворив ще Михайло Грушевський. Він походив з Брацлавського воєводства.
У 1621 році поступив вчитися у диякона в Меджибожі. У 1620-х роках швидше за все перебував у Львові і Ярославі. У 1630 році жив у Межигірському монастирі під Києвом.
Михайло Гунашевский підтримував дружні стосунки з братчиками Львівського ставропігійного братства, якому і подарував свій рукопис у 1649 році.
У 1653 році автор зайняв посаду канцеляриста у Війську Запорізькому і став довіреною особою гетьмана Івана Виговського.
Згідно біографічних відомостей автора найбільш імовірними вогнищами видаються православні братства Львова і Замостя. Якщо про співочу практику останнього невідомо майже нічого, то про музичну культуру Львівського Успенського братства зберігся не один десяток насичених документальних свідчень.
"З документальних джерел дослідникам музики, відомо, що саме в середовищах Львівського Успенського і Віленського православних братств, починаючи з кінця XVI століття, була заснована музична реформа в богослужбовій і навколо богослужбовій співочій практиці, звідки ця практика поширилася на всю Україну і Білорусь в складі Речі Посполитої", - говорить Кузьмінський.
Нагадаємо, як український Трускавець увійшов у число кращих європейських курортів.
Як повідомляв портал "Знай.uа", у Карпатах знайшли найдавнішу згадку про гуцульські колядки.
Також "Знай.uа" писав, ця колекція дивних ретро-листівок, випущених в 1950-1970-ті роки, зламає ваш мозок.