Нещодавно ми вже писали про величезну прірву, яка утворилася на території Софійського собору в квітні цього року. Вже в липні на тому місці розпочалися масштабні археологічні дослідження.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНа глибині 2,5 – 3 метри були виявлені нашарування X-XIX століть. Аналіз вилучених знахідок дав можливість дослідникам реконструювати окремі історичні етапи розвитку дослідження території.
Так відомо, з архівних, що в 17 столітті на цьому місці розташовувався монастирський погріб. А в 2000-х роках це місце було засипано піском. Археологам доводиться вибирати цей пісок і досліджувати культурні шари навколо утвореної прірви.
Як зазначають дослідники, найдавніша знахідка – це бронзова посохоподібна шпилька з жіночого поховання X століття.
Також археологи зазначили, що поховання з'явилося на цьому місці ще до побудови собору.
Особливий інтерес привернув моливдовул – це двостороння підвісна свинцева печатка. Цією печаткою члени високопоставленого духовенства часів Київської Русі користувалися для скріплення документів.
На одній із сторін зображений образ святого Георгія, який був небесним покровителем Ярослава Мудрого. Тому існує припущення, що цей предмет міг належати саме йому.
Також археологи знайшли заготівлю XI-XII століть, яку використовували для виготовлення моливдовулів.
Це свідчить про те, що їх могли виготовляти на території собору. А XV-XVI датується ще одна знахідка — торгова пломба. Саме її використовували купці, щоб опечатувати тканину чи інші товари. Варто відзначити, що ще виявили монети королів Речі Посполитої — Сигізмунда III та Яна II Казимира.
Як повідомляв портал "Знай.uа", групі археологів з Польщі вдалося зробити одне з найважливіших відкриттів. Так дослідники у місцевості Старгород, що у Куявсько-Поморському воєводстві Польщі, знайшли залишки справжнього середньовічного міста.