7 червня відзначають День пам'яті загиблих в'язнів Соловецького табору особливого призначення.

Соловки відомі за царських часів як місце заслання; за радянської влади - як перший концентраційний табір, куди засилали заручників і політв'язнів. Серед в'язнів на Соловках було чимало українців, більшість яких там і загинула.

Читай Знай.ua у оновленому чаті Viber! Приєднуйтесь!

Соловецьки концентраційний табір діяв у 1920-1930-х. За цей час там загинуло, за офіційними даними, близько 7,5 тис. осіб. Однак, самі в'язні свідчили, що лише на залізничних роботах загинуло десятки тисяч політв'язнів.

Популярні новини зараз
Українців мотивуватимуть мобілізуватися: обійдуться без бусиків та ТЦК Вже з серпня українці отримають нові соціальні виплати – кому прийдуть гроші Опалення немає, а квитанції є: чи законні платіжки за тепло влітку В українців масово горять холодильники: як зберегти техніку під час відключень світла
Показати ще

В'язні працювали на лісозаготівлях, прокладали залізничні колії, будували Біломорканал.

Значну частину в'язнів складали українці. Спочатку діячі Української революції 1917-1921-го, згодом українська інтелігенція, якій чекісти "шили" справи про "буржуазний націоналізм".

Саме з соловецьким табором пов'язаний термін "Розстріляне відродження". Останні хвилини свого життя провели в таборі провідні українські письменники та митці: Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович. На Соловках розстріляли й історика Матвія Яворського.