9 травня закріпилося у радянській історіографії як день завершення Великої Вітчизняної Війни – саме така назва війни фігурувала у всіх підручниках з історії. У Союзі не прийнято було вживати назву "Друга світова війна".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПроте насправді акт про капітуляцію Третього рейху було укладено кількома днями раніше. Його підписали у Реймсі пізно вночі 7 травня. Саме тоді німці підписали документ про складання зброї перед командуванням коаліційних сил.
Однак Сталін не бажав прийняти реймський акт і зажадав підписати Берлінський, незважаючи на те, що своїм рішенням він продовжив війну на два дні та загубив ще кілька десятків тисяч життів. Так він вирішив вписати в історію себе, як переможця у великій війні.
Білий прапор над Рейхстагом
Підписанню акту про капітуляцію передував десятиденний штурм Берліна. 25 квітня радянські війська 1 Українського та Білоруського фронтів замкнули кільце оточення навколо столиці Третього рейху. Загнані в кут нацисти перетворили місто в майже неприступну фортецю.
Сталін поставив перед військами завдання – будь-яким чином знищити нацистську гідру в її лігвищі.
Зі свого Гітлер, який упродовж останнього місяця не виходив зі свого бункера, поставив своїм військам те саме, тільки протилежне завдання – оборонятися до останнього патрона.
Вуличні бої в Берліні не стихали ні вдень, ні вночі. Так, втрачаючи десятки тисяч солдатів, радянська армія відтісняла німців до центру.
28 квітня війська підійшли до Рейхстагу, який обороняли 5 тисяч солдатів та офіцерів СС. Запеклі бої за німецький парламент тривали 4 дні.
2 травня Рейхстаг викинув білий прапор.
Капітуляція перед американцями
Після самогубства Адольфа Гітлера вже ніхто не сумнівався, що єдиним способом закінчення війни у Європі є капітуляція Німеччини. Залишки нацистського керівництва, після численних нарад, випрацювали єдину лінію поведінки – не чинити жодного опору американцям, які наступали на Берлін із заходу, масово здаватися їм в полон, при цьому з усіх сил намагатися затримати просування радянських військ.
Нацисти розуміли – від СРСР пощади їм не буде, тому намагалися потрапити у полон до сил союзників, розраховуючи на їхню милість.
Часткові капітуляції військ третього рейху почалися ще 29 квітня. Першим віддав наказ скласти зброю генерал-полковник Фітінгоф-Шеєль, командувач групою армій С, яка діяла в Італії. Проте на півдні Рейху генерал-фельдмарал Альберт Кессельрінг, командувач групами армій "Центр" та "Австрія" вперто не бажав здаватися в полон і чекав на накази вищого командування.
В такій ситуації німці прийняли рішення скласти зброю. Та на той момент у німців все ще жевріла надія на сепаратний мир і спільну війну проти СРСР.
5 травня командування Вермахту запропонувало підписати з американцями капітуляцію усіх військ на західному фронті. Та Ейзенхауер заявив, що можлива лише загальна капітуляція – на східному та західному фронтах. Адже перед США та Британією стояла перспектива кількарічної війни з Японією в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Вони були зацікавлені в участі у ній СРСР – для скорішого завершення воєнних дій.
Тому, коли начальник оперативного відділу Верховного головнокомандування Вермахту генерал Альфред Йодль 6 травня прибув у штаб-квартиру Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, він зрозумів, що союзники не відступлять від загальної капітуляції. Після тривалих і складних переговорів, він дав згоду на беззастережну капітуляцію Німеччини.
7 травня о 02.41 ночі Йодль поставив свій підпис під документом про припинення збройного опору військ Третього рейху.
Від радянського головного командування акт підписав генерал-майор Іван Суслопаров.
Другий екзимпляр акту про капітуляцію
Дізнавшись про підписання, Сталін впав у несамовиту лють – як так, що німці капітулювали перед американцями?!!. А як же ж його геній генераліссімуса? Він відправив командуванню союзників негайну телеграму, в якій радянський диктатор в ультимативній формі заборонив оприлюднювати інформацію про капітуляцію і вимагав підписати новий документ, за участю офіційної радянської делегації та обов’язково у Берліні.
Союзники з такими вимогами погодилися. Разом з тим вони не скасували акт про капітуляцію, підписаний у Реймсі.
Тому опівночі 9 травня в Берліні було підписано другий примірник акту про капітуляцію нацистської Німеччини.
Так завершилася велика війна в Європі.
Та незважаючи на це, Радянський Союз ще 10 років перебував з Німеччиною у стані війни. Адже мирного договору після 9 травня підписано так і не було. Лише 25 січня 1955 року Президіум верховної ради СРСР прийняв рішення про припинення стану війни з Німеччиною.
Помпезне святкування перемоги
24 червня на Красній площі у Москві пройшов грандіозний парад перемоги. Приймав його Йосип Сталін, парадом керували маршали Жуков та Рокоссовський. Перед трибуною над Мавзолеєм маршем пройшли полки, які найбільше відзначилися у війні. Завершували ходу 200 знаменосців, які несли опущені донизу нацистські прапори.
Війна після війни
Друга світова війна не завершилася 9-го травня. Імператорська Японія вперто не бажала складати зброю і воювала одна проти всього світу. Щоб змусити непокірних самураїв скласти зброю та продемонструвати світу наявність ядерної зброї, американці 6 і 9 серпня 1945 року скинули дві ядерні бомби на Хіросіму та Нагасакі.
Тому Друга світова війна закінчилася лише 2 вересня 1945 року, коли Японія підписала акт про капітуляцію.
Нагадаємо, через примху Сталіна Німеччина капітулювала двічі.
Як повідомляв портал Знай.ua, 8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення.
Також Знай.ua писав, президент Володимир Зеленський відзначив День примирення із зв’язковою УПА і військовим СРСР
