У 1078 році син Ярослава Мудрого Всеволод повторно зайняв київський престол. Князеві треба було знайти сильних союзників проти волинського князя Ярополка, сина Ізяслава, який мав впливових родичів серед польських і угорських королів.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Тому він віддає свою 12-річну доньку за Генріха Штадена, маркграфа Північної Саксонської марки. Молода наречена вирушила у німецькі землі десь між 1083 і 1086 роком.
Незадовго до весілля Євпраксія хрестилася за католицьким обрядом і отримала нове ім'я Адельгейда. Про це повідомляє WAS.
"Вона прибула в цю країну з великою пишністю, з верблюдами, завантаженими цінного одягом і каменями, а також незліченними багатствами" - повідомляє Хроніка Розенфельденського монастиря.
Однак, цей шлюб тривав недовго. І в 1087 році Генріх Штаден помер, а за рік до того вбили Ярополка Ізяславича. Євпраксія могла повертатися додому.
Але додому вона не повернулася. І через рік була заручена з імператором Священної Римської імперії Генріхом IV. Вони повінчалися 14 серпня 1089 року в Кельнському соборі, в тому ж році киянку коронували.
На жаль, давньоруські літописи залишили про Євпраксію дві жалюгідних згадки про постриг в черниці і про смерть. Однак європейські хроніки не поскупилися на докладні описи її сексуального життя.
Так відомо, що княгиня Євпраксія Всеволодівна публічно свідчила проти свого чоловіка. Німецький король Генріх IV використовував онучку Ярослава Мудрого як секс-рабиню і дозволяв своїм наближеним ґвалтувати її.
Щастя подружжя тривало недовго і незабаром відносини остаточно зіпсувала драма. Припускають, що причиною конфлікту могли стати ревнощі, відсутність дітей і контакти князя Всеволода, батька Євпраксії з папою Урбаном II.
Російський історик Карамзін знайшов в одній з німецьких хронік опис випадку, який міг стати причиною ув'язнення Євпраксії.
Так бажаючи випробувати вірність дружини, імператор наказав своєму барону домагатися інтимного побачення з нею. Замість васала, на нічне побачення прийшов сам Генріх. Однак Євпраксія навіть не з'явилася. Генріха зустріли її слуги, які нібито не впізнали імператора в темряві і сильно побили за образу жіночої честі.
"Роздратований Генріх, вважаючи себе обдуреним, стратив барона, а над цнотливою Агнесою поглумився з мерзенною жорстокістю: голою показав молодим людям, яким також наказав роздягнутися", — описував Карамзін.
"Король Генріх зненавидів королеву Адельгейду, свою дружину, та так, що ненависть була сильніше пристрасті, з якою він колись любив її. Він кинув її в тюрму, і з його дозволу чимало чоловіків чинили над нею насильство. Кажуть, що він настільки зійшов з розуму, що навіть сына переконував увійти до неї", — писали Штаденські аннали.
Євпраксія це так не залишила. У 1094 році за допомогою Матільди Тосканської їй вдається втекти з Верони. В замку Каносса вона зустрічається з папою Урбаном II.
Киянка звинувачує чоловіка в зґвалтуванні і сексуальних збоченнях. Папа міг надати законне розлучення, але спочатку він використовував жінку в пропаганді.
В 1094 році в Констанці за ініціативою місцевого єпископа відбувся церковний собор, де, серед іншого, заслухали скаргу Євпраксії.
Літописець Бертгольд записав "Королева зізналася, що була змушена до багатьох і таких нечуваних розпуст і оргій, що навіть вороги виправдали її втечу, і вона зібрала співчуття всіх католиків за такі образи".
У наступному році папа Урбан II зібрав у П'яченці великий собор єпископів Італії, Бургундії, Франції та півдня Німеччини. Тут Євпраксія особисто виступила з обвинуваченнями проти Генріха IV, що за тодішнім патріархальними уявленнями було нечуваною подією.
Собор мав відверто антиімперський характер і висловив повну підтримку знехтуваній дружині.
Генріха третій раз в житті відлучили від церкви "за неприпустимі вчинки безбожні, вчинені з власною дружиною". Євпраксія отримала прощення всіх гріхів і розлучення.
Виступ Євпраксії і чергова анафема підірвали позиції Генріха, і згодом навіть його сини перейшли на бік папи. У 1106 році імператор змушений був зректися влади і через півроку помер.
Нагадаємо, історію символіки українського тризуба.
Як повідомляв портал "Знай.uа", знайшлася унікальна мапа Речі Посполитої. дослідники переконані, що ця знахідка допоможе знайти і Радзивілівську мапу Великого Князівства Литовського 1603 року.
Також "Знай.uа" писав, про популярні міфи про князя Володимира, які виявилися правдою.
