Під час розкопок давньоруського поселення в Деражнянському районі на Хмельниччині виявили городище ХІІ—ХІІІ століть, де знаходилося безліч цінних артефактів.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяСеред інших коштовностей був і жіночий браслет, на якому зображені люди, птахи, звірі і таємничі істоти. Детально про нього розповіли в обласному краєзнавчому музеї.
Так, в одній зі сцен був зображений чоловік, поруч з яким — незвичайний звір. Він схожий на собаку, але стоїть на передніх лапах і майже з людину зростом. А тулуб ніби перев'язано поясом навхрест — чи то своєрідний одяг, чи то прикраса.
Саме ця деталь і змусила задуматися: хто ж ці істоти?
Спочатку фахівцям прийшла в голову найлогічніша думка: на браслеті зображено популярна у ті часи розвага, коли під час святкових ігрищ показували дресированих тварин.
Проте, в такому разі на них повинен бути звичайний нашийник або просто мотузка.
Але зображений практично цілий костюм з ременів, який на середньовічних зображеннях зустрінеш не часто. Розгадка прийшла несподівано.
Як стверджують дослідники, в народних казках про вовкулаків, тобто людей, які можуть перетворюватися на вовків, якраз і йшлося, що саме перевертні носили такі ремені.
Вони були своєрідним магічним щитом. Адже якщо пояс зняти з вовкулака, коли він знаходиться в образі звіра, то він вже ніколи не зможе стати людиною.
Вчені не сумніваються, що на прикрасі зображений саме вовкулака. Але чи могла поряд з реальними життєвими сценами, зафіксованими на браслеті, фігурувати картинка з міфу?
Швидше за все, наші предки вірили в реальне існування вовкулаків і надавали цьому велике значення.
А, може, і бачили їх? Коли ще не було чупакабри, українськими селами гуляли вовкулаки.
Очевидно, враження були настільки сильними, що їх увічнили в назвах населених пунктів і навіть річок. Так на території області їх зустрічається чимало.
До прикладу, в селищі Малиничи бере початок річка Вовк, у неї є і приплив Вовчок. На цій же території можна знайти і такі назви сіл: Верхі і Нижні Вовківці і Волковинці. Саме поряд з останнім і знайшли прикрасу з зображенням перевертня.
А про місцевих Вовчих горах або ярах знають не в одному населеному пункті. Як стверджують історики, такий інтерес до вовків пов'язаний не так з острахом, як з дружнім ставленням до них.
Адже у фольклорі і казках цю тварину часто називають братик вовк. А це ознака того, що істоту вважали не просто близькою, а рідною для людини. Так, може, і справді в далекі часи українці пліч-о-пліч жили з вовкулаками.
Як повідомляв портал "Знай.uа", українська міфологія, як в дохристиянські часи, так і після них, була переповнена неймовірними легендами, казками, міфами. Кожен куточок української землі населяли дивовижні істоти.
Також "Знай.uа" писав, як Сварог з'явився в слов'янській культурі.