Старовинні катакомби, які рятували вінничан від розбійників, несли загрозу жителям 20 століття. У різні часи під землею опинилися будинок, дерево, вантажівка та навіть цілий парадний стрій кубанських козаків. Проблему з провалами вирішували єдиним способом: засипали та заливали бетоном. Але фрагменти ходів і досі "вилазять" на поверхню.

У Вінниці є дві системи катакомб, яким щонайменше 2-3 століття. Перша — єзуїтська, яка прямувала від нинішнього обласного архіву до річки Південний Буг та навколо території єзуїтського монастиря. Друга — капуцинська, яку прорили від католицького костелу в напрямках кінотеатру, вздовж сучасної вулиці Соборної, та у бік вулиці Монастирської.

Під католицьким костелом на Соборній, 12, існують монастирські підвали з підземними ходами. Вони на глибині 12 метрів та є настільки широкими, що ними могли розминутися два кінних екіпажів. Утім, далеко монастирськими катакомбами не пройдеш: розлога мережа, яка пролягала під нинішнім центром Вінниці, зруйнована.

Костел Діви Марії Ангельської заснували в 1745 році

Популярні новини зараз
Пенсіонерів змусять повернути частину виплат державі Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити" Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
Показати ще

Вадим Мазурик історик за фахом, збирав свідчення у старожилів, досліджував дані з архіву про катакомби. Історик має план одного з фрагментів ходів.

"У архівних матеріалах зберігся звіт від 1930 року, де будівельники пишуть, що після сильних дощів розмило ґрунт і підземні ходи заливала вода. Ці катакомби були під Держбанком (Соборна, 36), який в ті часи якраз будували. Проектанти склали план, а потім будівельники все залили бетоном", - розповів Мазурик.

Під землю у центрі міста в різні часи пішли: ЗІЛ, будинок, стрій кубанських козаків.

У 1943 році німці, бажаючи показати свою міць перед населенням, влаштували на центральній вулиці парад. Карбуючи крок, йшли частини кубанських козаків, які служили німцям. І от біля костьолу дорога під ними провалилась, а самі вони пішли під землю. Окупанти не ризикнули робити розкопки і засипали провалля.

На катакомби натрапляли при ритті котлованів під приміщення фабрики "Динамо", кінотеатру, обласного управління сільського господарства (вулиця Шолома Алейхема).

А при будівництві приміщення "Укртелекому", під землю провалився автомобіль ЗІЛ. На вулиці Володарського (Монастирська) під землею зник паркан та кут будинку.

Проблему провалів вирішували просто: закачували бетон у порожнечі або вирізали склепіння з землі. За словами історика Вадима Мазурика, саме через це єдиної системи підземель під центром міста вже немає.

"Шматки" підземель нагадують про себе і в наш час. Зокрема, у 2010 році у підземелля провалилася підлога в одному з залів Краєзнавчого музею. Археолог Ольга Грабовська розповіла, що про старовинні підвали під музеєм їм було відомо, але вони не знали точного місця їх розташування.

Судячи з цегли, з якої складається склепіння, це підвали єзуїтського колегіуму 18 сторіччя, приміщення якого нині займає музей.

Підземне приміщення вирішили не засипати, а створити тут підземну експозицію сарматського золота.

Нагадаємо, у Львові з прадавнього підземелля дістали унікальний меч.

Як повідомляв портал Знай.ua, археологи розповіли, що криється в прадавніх підземеллях України

Також Знай.ua писав, українці знайшли таємну кімнату в прадавніх катакомбах.