11 березня в 1302 році, згідно Шекспіру, відбулося заручення Ромео Монтеккі і Джульєтти Капулетті.

Саме в цей день в стародавньому францисканському монастирі поблизу італійського міста Верона, були таємно заручені всесвітньо відомі закохані.
Джульєтта: Я присяглась раніш, ніж ти просив,
Проте я хтіла б клятву ту забрати.

Ромео: Забрати клятву? О, навіщо, люба?

Джульєтта: Щоб бути щедрою і знов віддати.
Таж я того жадаю, що вже маю:
Як море, доброта моя безкрая,
Як море, дна не має і любов,
Що більше їх я віддаю тобі,
То більше їх у мене зостається,
А їм немає меж...

Франческо Айец Шлюб Ромео і Джульєтти

Поки на землі розділяють людей, війни, забобони і фанатизм, образи цих легендарних закоханих знаходять все нові і нові втілення в нашій буденності.

Історія Ромео і Джульєтти, розказана нам Шекспіром, створює відчуття тієї магії і хвилювання, на яке здатне лише перше кохання. Люди, які не вірять в кохання, прочитавши цю історію, розуміють, що гроші і слава – це щось набагато менш важливе, ніж це почуття. Воно дає нам душевні сили, дарує відчуття легкості, змінює нас на краще.
Всі ми до чогось прагнемо, всі ми бажаємо щастя, часом не розуміючи, що це посмішка, обійми чи поцілунок коханої людини. Людське життя несе у собі багато тривог і страждань, але краса романтики робить нас щасливими.

Поки на землі існує кохання, віра, відвага та доброта, образи цих легендарних закоханих відображають всесильну силу цього почуття. Світ побачив у Ромео і Джульєтті цю силу, покликану вічно нагадувати нам, що людське життя задумане не для ворожнечі і злості, а для кохання, хоробрості і віри в добро.

Сьогодні за вікном весна, природа починає оживати. Тож є привід задуматися над словами Шекспіра: "Як часто людина буває щаслива лише на порозі вічності"...
Нагадаємо, щорічно 16 вересня весь світ святкує День народження Джульєтти, шекспірівської героїні найсумнішої і в той же час найромантичнішої повісті на світі.