Мільйони безневинних людей за кривавих часів Йосипа Сталіна були репресовані та опинилися в ГУЛАГАХ, які, по суті, мало чим відрізнялися від концтаборів Гітлера і де прокидалися щоранку із єдиним надзавданням: пережити цей день.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Про це йдеться у щемливій книзі Енн Епплбаум "ГУЛАГ", де опубліковані спогади очевидців.
Одна із жінок, яка переживала ті страшні часи і опинилася у таборі разом з дитиною, згадує:
"Нас було три мами. Нам виділили невелику кімнату в бараку. Клопи тут сипалися зі стелі і зі стін як пісок. Всі ночі безперервно ми їх знімали з дітей. Молилася, щоб Бог продовжив мої муки хоч на сто років, але не розлучав з донькою. Щоб, нехай волоцюгою, нехай калікою, але випустив з ув’язнення разом з нею. Щоб я могла, повзаючи в ногах у людей і випрошуючи милостиню, виростити і виховати її. Але бог не відгукнувся на мої молитви…", - йдеться у книзі спогадів.
Ув'язнена працювала спочатку на лісоповалі, потім на лісопилці. Важко навіть уявити, на скільки важкою була така праця для слабкої жінки.
Бачила, як о сьомій годині ранку няньки робили побудку малюкам.
Штовхаючи дітей в спинки кулаками і обсипаючи грубою лайкою, міняли сорочечки, підмивали крижаною водою. А малюки навіть плакати не сміли. Вони тільки стогнали по-старечому і — гукали.
Жінка поділилася страшними спогадами про смерть у таборі дитини, яка зачахла через голод та нелюдські умови існування.
"Маленька Елеонора, якій був рік і три місяці, незабаром відчула, що її благання про "дім" — марні. Вона перестала тягтися до мене при зустрічах, а мовчки відверталася. Тільки в останній день свого життя, коли я взяла її на руки (мені було дозволено годувати її грудьми), вона, дивлячись розширеними очима кудись у бік, стала слабенькими кулачками бити мене по обличчю, щипати і кусати груди. Увечері, коли я прийшла з оберемком дров у групу, на ліжечку її вже нікого не було. Я знайшла її в морзі голенькою, серед трупів дорослих табірників. У цьому світі вона прожила всього рік і чотири місяці і померла 3 березня 1944 року. Ось і вся історія про те, як я зробила найтяжчий злочин, єдиний раз в житті ставши матір’ю", - йдеться у моторошних спогадах.
Нагадаємо, Назінська трагедія - одна з найстрашніших сторінок російської історії ХХ століття, символ безглуздої жорстокості системи ГУЛАГу.
Як повідомляв раніше Знай.ua, у Санкт-Петербурзі 18 жовтня померла відома актриса, театрознавець і письменниця, колишня ув'язнена ГУЛАГу Тамара Петкевич.
Також Знай.ua писав про те, що існує маса конспірологічних теорій про те, що Адольф Гітлер не покінчив життя самогубством
