Сьогодні мостом Патона у Києві щоденно проїжджає близько 100 тисяч автомобілів. І важко навіть уявити, чи впорався б Київ з його величезними транспортними потоками без цієї переправи. Але міст Патона справжній трудівник і цю рису він перейняв у свого розробника.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися4 березня виповнилося 149 років від дня народження професора, який став автором і керівником проектів більше 100 зварних мостів.
Євген Патон народився 4 березня в 1870 році в Ніцці (Франція) в сім'ї російського консула. Мама майбутнього професора, повністю присвятила себе дітям, яких, до речі, було семеро: п'ять синів і дві дочки. Батько Євгена був суворою людиною, виховував дітей в суворій дисципліні. Найбільше йому не подобалася лінь. Як згадував пізніше Євген Патон, дівчаткам ще давалися поблажки, але до хлопчиків батько ставився зі всією строгістю.
Закінчивши гімназію, Євген Патон спочатку навчався в Дрездені на інженерному відділенні політехнічного інституту, відомого своєю містобудівельної науковою школою. Пізніше навчався в Санк-Перербурзі в інституту шляхів сполучення, куди поступив відпазу на 5-ий курс.
Маючи два дипломи, Патон взявся проектувати мости і металеві перекриття в технічному відділі служби шляхів Миколаївської залізниці, поєднуючи роботу з викладацькою діяльністю.
До Києва Євген Патон вперше потрапив, коли проходив військову службу. А на початку ХХ-го століття його запросили викладати мостобудування у Київському політехнічному інституті. У 1904 році Євген Патон з Москви переїзджає до Києва, який став для нього рідним на все життя.
В українській столиці застали Патона революція і громадянська війна. В ті буремні часи влада в Києві постійно змінювалась, дворян розстрілювали, люди тікали з міста. Патону також радили втікати, адже він недавно одружився, мав двох маленьких дітей. Однак Євген Патон вирішив залишитись у Києві.
Справжній фанатик мостобудування, він завжди так глибоко занурювався у справу, що здавалося, взагалі не помічав, що відбувається довкола.
Під керівництвом Євгена Патона лише в Києві побудовано близько 30 мостів. Одного разу він загорівся ідеєю – звести через Дніпро суцільнозварний міст, у якого усі шви були б зроблені за допомогою автоматичного зварювання. Це була революційна ідея. Такого раніше не робили ніде у світі.
У 30-ті роки при Академії наук за ініціативи Патона з'явилася лабораторія зварювання. У 1939 році Патон першим у світі автоматизував зварювання під флюсом. Коли про це дізналось радянське керівництво, видало наказ негайно впровадити цей метод зварки на 20-ти найбільших заводах.
Йшов 1941 рік. Перш, ніж Київ окупували гітлерівські війська, інститут Патона евакували до Нижнього Тагілу. Мрію про зведення мосту абсолютно нової конструкції довелося відкласти. В роки війни Євген Патон долучився до розробки танка Т-34. Нову бойову машину створили в короткий термін. Протягом 2-х років війни на різних заводах було виготовлено понад 100 тисяч Т-34.
Саме інститут Патона розробив автоматичну зварку броньових сталей. Швидкість такого зварювання була вищою, ніж у ручного в 11 разів. Цей метод почали використовувати 52 заводи, які випускали танки.
Після закінчення війни Євген Патон повернувся до Києва і продовжив втілювати в життя ідею зведення мосту абсолютно нової конструкції. Цей міст був розрахований на 10 тисяч автомобілів на день, що для того часу було просто неймовірним. Сьогодні ж мостом проїжджає рівно в 10 разів більше машин.
До його відкриття Патон не дожив три місяці. А міст успішно працює донині.
Уже після смерті міст, названий в честь Євгена Патона, вчені світового рівня визнали видатною інженерною спорудою ХХ століття.
Особисте життя
За даними деяких дослідників, Євген Патон був одружений двічі. Так, повідомляється, що під час служби в армії він таємно обвінчався в місті Ніжині (Чернігівська область) з 41-річною вдовою офіцера Євгенією Киселевською. Патону тоді було 23 роки.
Про те, що зблизило пару, і яким було їхнє сімейне життя, даних немає. Однак відомо, що розлучилися вони напередодні Першої світової війни, коли Патону виповнилося 43 роки. Після розлучення він подав у відставку, поїхав в Крим, а потім - в Ніццу.
У Києві Патон зустрів випускницю Фундуклеївського училища Наталю Будді. Їй тоді було ледь за тридцять. Незабаром одружилися і прожили разом 37 щасливих років. У 1917 році у них народився син Володимир, а на наступний рік - Борис, який зараз є президентом Національної академії наук України.
Помер Євген Оскарович Патон в 1953 році. Поховали його на Байковому кладовищі.
