Чума Юстиніана: як страшна епідемія змінила життя європейців

Археологи, антропологи і економісти з університетів Огайо і Дарема з'ясували, що в Раннє Середньовіччя населення Європи було набагато здоровіше, ніж у більш пізні століття, аж до XIX століття. Результати дослідження опубліковано в Medievalists.

Вчені протягом декількох років досліджували більше 15 тисяч скелетів у різних місцях Європи. Увага зверталася на стан зубів, зріст людей і інші фактори, які вказували на їх режим харчування і загальний стан здоров'я.

Виявилося, що чума Юстиніана оздоровила населення Європи, яке пережило епідемію. Цікавий той факт, що нове покоління мало доступ до більшої кількості ресурсів, у тому числі їжі, ніж їх попередники. Крім того, згідно аналізу кісток, у наступні століття здоров'я тільки погіршувався, незважаючи на прогрес у медицині.

"Погіршення пов'язане зі збільшенням щільності населення, зростанням соціальної нерівності, а також з малим льодовиковим періодом XIV-XIX століть", – розповів провідний дослідник і професор Йорг Бет.

Як відомо, чума Юстиніана (іноді Юстиніанова чума) є першою за переліком пандемією чуми, яка почалася в 541 році у Східній Римській імперії за часів правління імператора Юстиніана.

Раніше ми писали про те, що дослідники, які вивчали життя черниць, що проживали в монастирі Дальхайм на німецькій землі Рейнланд-Пфальц знайшли дорогоцінний лазуритовий пил на зубному камені.

Нагадаємо, що група археологів натрапила на зуби древньої людини на території Арктики. Як зізнаються самі дослідники, знахідка стала справді сенсаційною. Цим решткам майже 4000 років.

Як повідомляв портал Знай.uа, група археологів в іспанському місті Аїн біля Валенсії виявила меч епохи середньовіччя, який чудово зберігся, незважаючи на свій солідний вік.

Також портал Знай.uа писав, міжнародна група дослідників проаналізувала ДНК 151-ї мумії з археологічного району Абусирі ель-Мелек. Ця територія розташована вздовж Нілу в Середньому Єгипті. У дослідженні беруть участь мумії віком 1400 років до н.е. – 400 років н.е.