Ненаситний Джек: неймовірне життя та пристрасть американського письменника Лондона

12 січня 1876 року у Сан-Франциско народився американський письменник Джон Гріффіт Чейні відомий світові як Джек Лондон.

Світ міг так і не дізнатися про великого письменника. У далекому 1875 році в американській пресі здійнявся гучний скандал: вагітна коханка відомого астролога Вільяма Чейні, Флора Веллман, намагалася застрелитися через те, що він наполягав на аборті. На щастя, її спроба виявилася невдалою і народився Джек. Повідомляє Gazeta.ua.

Мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, коли малюкові було вісім місяців. Сім'я жила в Сан-Франциско і перебивалася з хліба на воду.

Одного разу 7-річний Джек вкрав бутерброд з м'ясом у однокласниці.

"Я з'їв його, але більше ніколи так не робив, писав він пізніше в листі до друга. Великий Боже! Коли мої товариші по навчанню від перенасичення кидали шматки м'яса на землю, я готовий був підібрати їх з бруду і тут же з'їсти. Але я стримувався. Голод! Голод! Голод! З тих пір я не знав іншого поклику, крім поклику живота. І тепер, коли я вже чую вищий поклик, як і раніше, все затьмарює відчуття голоду".

З юного віку Джек важко працював, його день починався в 3 години ночі. Він продавав на вулицях ранкові газети. Потім йшов до школи. Після уроків — продаж вечірніх газет.

По суботах розвозив лід, а в неділю розставляв кулі для п'яних відвідувачів кегельбану.

"Я не знав ні одного коня, який би працював стільки годин, як я", - говорив Джек.

Важливою людиною в житті Джека Лондона була аж ніяк не мати, а колишня рабиня Флори Вірджинія Прентісс, яка доглядала за хлопчиком, поки його мати влаштовувала особисте життя.

Саме вона зайняла 14-річному хлопцеві 300 доларів на придбання старої рибальської шхуни. А з власної шхуною і ватагою таких же підлітків він став "устричним піратом" - ловив устриць і креветок і продавав ресторанам. За відважний характер його називали "королем піратів".

У свої 14 він навіть мав дорослі стосунки - у нього була подруга, Меймі, "королева устричних піратів".

А ще він п'є віскі нарівні з дорослими чоловіками.

"Більше року не протягнеш — зіп'єшся, — попереджають його".

Але Джеку байдуже.

Пізніше Джек улаштовується матросом на торговельну шхуну. Відпливає ловити морських котиків у Японії. Повертається через 7 місяців.

Мати розповідає, що газета "Сан-Франциско Колл" оголосила конкурс на краще оповідання. Приз — $25. Це вдвічі більше, ніж платили за місяць роботи на фабриці. Хлопець сідає за кухонний стіл. Через добу надсилає до редакції розповідь "Тайфун біля японських берегів". Його робота перемагає.

Рецензент зазначає:

"найдивовижніше в цьому творі — це розмах, глибоке розуміння, виразність і сила. Всі видає молодого майстра".

Джек Лондон дізнається, що на Алясці знайшли поклади золота. Відправляється туди з чоловіком сестри 60-річним Шепардом.

Золото Лондон так і не знаходить. Повертається з цингою — і з безліччю історій.

По приїзду додому пише нові оповідання. На останні гроші купує марки. Розсилає твори в кілька редакцій. Журнал "Оверленд Манслі" погоджується опублікувати одне з них — "Син вовка". Гонорар — $8. За наступне журнал "Атлантік Манслі" платить вже в п'ять разів більше.

Тоді Джек і вирішив - буде письменником.

"Я був матросом, вантажником, волоцюгою, працював на консервному заводі, на фабриках, у пральнях, косив траву, вибивав килими, мив вікна, - розповідає Джек Лондон в автобіографії 1906 року. — Я ніколи не користувався плодами своєї праці. Все життя зводилася до питання про їжу і дах. Щоб їх добути, кожен щось продавав. Купець — взуття, політик - свою совість, представники народу торгували своєю честю. Робочий же міг запропонувати для продажу тільки один товар — свої м'язи. Але цей товар відрізнявся однією властивістю. М'язи не можна було оновити, на відміну від взуття. А потім я дізнався — людський мозок теж є товаром. І цей товар має свої особливості. Торговець мозком в 50–60 років — у розквіті сил, і в цей час його творіння цінуються дорожче, ніж коли-небудь. А робітник вже до 45–50 років виснажує свій запас сил. Я вирішив не продавати більше мускульну силу, а торгувати своїм розумом".

Працював письменник по 15-17 год в день. Встановив для себе правило - писати тисячу слів щодня - близько п'яти машинописних сторінок. У періоди творчого піднесення піднімає свою щоденну норму до півтори тисячі слів.

Завдяки своїй творчості і ненаситній працьовитості Джек Лондон стає одним із найбагатших письменників у світі.

Нагадаємо, дивовижні факти про письменника романиста Теодора Драйзера.

Як повідомляв портал "Знай.uа", Грін був ідеалістом і мрійником, не здатним жити за вказівкою. Найцікавіші факти із життя письменника-романтика Олександра Гріна.

"Знай.uа" писав, як великий філософ Френсіс Бекон помер від лап снігової курки.