Для справжнього українця хата, то цілий світ, тай навіть фантастичний всесвіт, де люди переймалися буденними клопотами, кохалися, народжувалися і вмирали, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням. Повідомляє портал "Львів – місто натхнення".

Побудувати дім означало не тільки закласти фундамент і викласти стіни, але й створити родове вогнище, народити дітей, виховати їх віруючими, добрими людьми.

Наші пращури порівнювали хату з деревом життя: підмурок, призьба – корені, стіни – стовбур, дах – верхів’я. Призьба підводилася чорним кольором, оскільки символізувала межу між "тим" світом, де спочивають пращури, і "білим світом", який презентувався білими стінами.

Хата вважалася повноцінним житлом тільки тоді, коли її спорудження увінчувалося розписом.

Популярні новини зараз
Пасажири вимагали "викинути" дитину з літака: їх підтримала навіть стюардеса - що сталося Графіки відключень стануть жорсткішими – до чого готуватися українцям Як уникнути арешту майна: чому переписка на родичів може виявитися поганим варіантом Резерв+ отримав важливе оновлення
Показати ще

І найсильнішим відворотом зла був вогонь та його "відпо­відник"— червоний колір. Саме такою смугою вище долів­ки обводили стіни. Отже, створювалося замкнене коло, яке закривало доступ до хати нечистій силі.

Магічне значення мали й настінні розписи. Наприклад, різні барвисті зобра­ження, орнаменти мали на меті так захопити увагу лихої сили, щоб відвернути її від людей.

Найсвятішим місцем у традиційній селянській хаті є покуть. У давнину тут вивішували вишиті рушники і ставили писанки. Після прийняття християнства тут розміщували ікони із зображеннями Ісуса Христа і Божої Матері, до яких рушники вже були просто прикрасою, ознакою особливої поваги.

Всі важливі події в родині відбувалися, на покуті: весільний посад молодих, перша купіль немовляти, прощання з покійним.

Дім вважався житлом лише з того моменту, коли спалахував у печі вогонь. Можливо тому до прийняття християнства піч завжди була своєрідним центром, головним місцем, до якого тяжіло все у хаті. З прийняттям християнства вог­нище "віддало" частину своїх функцій покуттю, де завжди вішали ікони і стояв стіл.

Традиційна сільська піч поступово відходить в історію. Хід цивілізації нестримний і, мабуть, невідворотний, тому нев­довзі про неї дізнаватимуться тільки з художніх творів. Та генетична пам’ять завжди повертатиме нас до доброго вог­ню в печі родинної хати, біля якого народжувались і ви­ростали цілі покоління наших предків.

Нагадаємо, кожна українська дівчина готувала собі придане, зокрема ту його частину, що становила так звану скриню. Адже посаг складався з двох частин: худоби та "скрині".

Як повідомляв портал "Знай.uа", на жаль, до наших днів збереглося мало свідоцтв про сексуальні традиції і обряди, які існували в часи Київської Русі.

Також "Знай.uа" писав, від часів самої Київської Русі та до сьогодення кожен українець знає та пам'ятає найвідважніших воїнів нації.