13 листопада 1889 року на хуторі неподалік містечка Грунь на Полтавщині (нині-Сумщина) народився український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття, в’язень сталінських концтаборів Павло Губенко, відомий всім українцям, як Остап Вишня. Він започаткував гумористчний тип фейлетону – "усмішку" чи "реп’яшок".

Павло Губенко з дитинства захоплювався творчістю свого земляка Миколи Гоголя, а його "Тараса Бульбу" зачитав до дірок. Згодом письменник узяв за псевдо ім’я одного з синів головного героя – Івана. А Вишня – взяв у псевдо, бо дуже любив вишні. Та і як міг їх не любити, коли на Полтавщині біля кожної оселі росли вишневі дерева.

Родина Губенків виростила сімнадцятьох дітей, другим з яких був Павло. "Батьки гарно молилися Богові, якщо він їм подарував стількох дітей", – писав у автобіографії Остап Вишня.

У Зіньківській школі вчився разом з Миколою Зеровим. Потому отримав медичну освіту, під час Першої світової війни працював у хірургічному відділенні Південно-Західної залізнці. У 1919-му був начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. Там він зблизився з багатьма офіцерами Української Галицької армії та Дієвої Армії УНР.

Популярні новини зараз
Стосується всіх клієнтів: "Нафтогаз" попередив про важливе нововведення Продати земельний пай може не вийти: які умови ставлять українцям Плюс 570 грн щомісяця: в Україні пенсіонерам дозволили отримати "бонус" до основних виплат Маршрутники вирішили підняти ціни на проїзд: доведеться платити у половину більше
Показати ще

Більшовики двічі заарештовували Остапа Вишню.

1934-го засудили до 10 років таборів, пришивши йому "терористичну змову". Начебто він готувався здійснити замах на українофоба, ІІ секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. На допитах, відкидаючи безглуді звинувачення, Остап Вишня жартував, що "в такому випадку, чому б не звинуватити мене і в згвалтуванні Клари Цеткін".

Покарання відбував в Ухтимсько-печорському таборі.

У 1937-го його збирались розстріляти. Для цього Остапа Вишню етапували до іншого табору через річку Печору. Оскільки крига вкрила річку, заарештованих довго не могли доправити до місця призначення. За цей час начальника табору розстріляли, а наказ про страту Остапа Вишні загубився.

1943-го Микита Хрущов на прохання Олександра Довженка умовив Сталіна звільнити Остапа Вишню, щоб він своєю творчістю надихав на боротьбу з нацистами та українським підпіллям. Він написав збірку памфлетів про "буржуазних націоналістів" "Самостійна дірка", що врятувало письменника від подальших репресій.

"23 сiчня, 1952. Їздили полювати. Це не вперше i не востаннє. Нiчого! I як радiсно, що я нiчого не вбив! I як радiсно, що я ще поїду (обов'язково!), щоб щось убити! I як радiсно буде, що я нiчого не вб'ю. Одне тiльки: Павлушка, онук, чекає вiд дiда зайця. А дiд - без зайця та й без зайця! Перед онуком незручно!", - уривок із щоденника Остапа Вишні 1948-1954 років.