В Україні не раз знаходили таємничих божків, яких прийнято називати "кам'яні баби". Половецькі баби, залишені на слов'янській землі стародавніми кочовими племенами, особливо численні і цікаві.

У Дніпровському історичному музеї зібрана дуже цікава велика колекція таких баб.

Перші баби з'явилися у Дніпрі в історичному музеї в середині XIX століття. Зараз в музеї близько 100 статуй, більшість з яких – половецькі.

Відомо, що історики минулих століть приписували цих велетнів – і гунам, і скіфам, і кельтам. Однак, тільки в минулому столітті, вдалося встановити, що кам'яних баб залишили після себе саме половці або як ще їх називають - кипчаки.

Популярні новини зараз
Розмір виплат зміниться: що чекає на пенсіонерів у 2025 році Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно "Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Показати ще

Так з XI по XIV століття ці тюркомовні племена активно освоювали дніпровські степи, прийшовши сюди з Азії, тому в цих краях бовванів особливо багато. Свою нову батьківщину племена назвали Дешт-і-Кипчак – Земля Половців. І, звичайно, тут з'явилося багато поховань.

Слова "баба" і "бовван" виникли ще в ті далекі часи – від іранського "палван" – богатир і "бал бал" – камінь з написом. В Україні цих баб також називали "мамаями".

Баби встановлювалися у могильників і зображували предків. Проте зовні всі ідоли – як чоловічі, так і жіночі, мали риси не конкретних померлих людей, а богів або народних героїв, але це були узагальнені образи.

Всі ці бовдури досить примітивні: обличчя, груди, руки зображені лише схематично, а ноги зображені товстими і короткими, щоб постать, що стояла на пагорбі, здалеку виглядала не спотворено.

Відмітна риса практично кожної велетенською баби – культовий посуд для пиття, який вона тримає в руці.

Частіше, баб ставили в якості обмежувачів древніх святилищ, в яких половці робили поминальні і похоронні обряди.

Ці священні місця окурювалися за допомогою диму від ароматних, які горіли трав і від запечених на багатті жертовних тварин.

Є версія, згідно якої біля доріг ідоли могли служити і географічними орієнтирами для проїжджали племен.

В якості матеріалу половецькі майстри використовували сірий піщаник.

Одну з давніх народних легенд про походження половецьких баб дніпровських степів опублікував ще в кінці позаминулого століття у виданні "Історичний вісник" дослідник Д. Яворницький.

Згідно з нею, якось жили на Землі велетні, які розсердилися на сонце і почали на нього плювати, за що воно і перетворило їх на камені.

Нагадаємо, українські археологи зробили сенсаційне відкриття на рідній землі.

Як повідомляв портал "Знай.uа", стало відомо, як проводжали в останню путь Степана Бандеру.

Також "Знай.uа" писав, як Канада і Данія ділять острів з допомогою випивки.