Друга Світова війна є найбільш кровопролитною в історії людства. 9 травня Радянський Союз вшановував пам'ять загиблих та вітав ветеранів зі святом перемоги. В Україні відзначають День пам'яті та примирення, 8 травня, як і в усій Європі. Проте обидва ці дні вважаються, як дні пам'яті всіх жертв страшної війни.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Зрозуміло, конфлікт таких масштабів не міг не супроводжуватися масовими порушеннями законів і звичаїв ведення війни, до того моменту вже прийнятих на міждержавному рівні. Після перемоги союзників багато з цих злочинів були розслідувані, а їх винуватці покарані. Однак багато чого так і залишилось таємницею, схованою у папках під грифом "цілком таємно".
В мережі опублікували знімки, які доводять, що ця війна була не просто кровопролитною, мало хто розумів, які ще звірства відбувались, - пише "gazeta.ua".
Ставлення німців до полонених солдатів та офіцерів Червоної Армії спочатку було іншим, ніж до бійців інших противників.
Німеччина пояснювала це тим, що СРСР, на відміну від інших країн, що воювали, не підписав Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими від 1929 року. Тому військові не могли розраховувати на гарантії, прописані в документі.
Лейтенант Володимир Гельфанд, молодий єврей родом з України, з 1941 року і до кінця війни вів свої записи з незвичайною щирістю. Хоча й і знав, що Радянська влада у той час заборонила ведення будь-яких записів та зйомок.
Гельфанд описував у своїх щоденниках відсутність порядку і дисципліни в регулярних військах: мізерний раціон, воші, рутинний антисемітизм і нескінченне злодійство. Солдати постійно крали речі у своїх же, це мі бути і одяг чи взуття, та інші особисті речі.
Одне з найбільш показових оповідань Гельфанда відноситься до 25 квітня 1945 року коли він був уже в Берліні. Там лейтенант вперше в житті сів на велосипед. Він розповів, що коїли військові, які набігали на місто.
"Я запитав німкень, де вони живуть, ламаною німецькою, і поцікавився, навіщо вони пішли зі свого будинку, і вони з жахом розповіли про те горе, яке заподіяли їм передовики фронту в першу ніч приходу сюди Червоної Армії. "Вони тікали сюди, - пояснювала красива німкеня, задирали спідницю, - всю ніч, і їх було так багато. Я була дівчиною, - зітхнула вона і заплакала. - Вони мені зіпсували молодість. Серед них були старі, прищаві, і всі лізли на мене. Їх було не менше двадцяти, так, так, - і залилася сльозами ", - переповідав Володимир.
"Вони гвалтували при мені мою дочку, - вставила бідна мати, - вони можуть ще прийти і знову ґвалтувати мою дівчинку.
Іноді німецькі жінки вважали, що потрібно знайти одного "вовка", щоб захиститися від нових групових згвалтувань "звірами чоловічої статі".
29 квітня 1945 року в самому кінці війни, американські війська увійшли до Німеччини та почали звільняти концтабори. Одни із таких був концтабір у Дахау неподалік Мюнхена.
Перед закінченням війни нацисти масово вбивали полонених, а трупи просто залишали всюди.
Згодом, захоплених у полон німців стратили. У цьому взяли участь і звільнені в'язні.
Точна кількість убитих досі невідома, але ті цифри, що наводять офіційні документи, просто жахають.
Американський лейтенант Говард Бюхнер, яки був очевидцем тих подій, пізніше вказав в своїй книзі, що кількість страчених було не менше 560.
Нагадаємо, в мережі показали, як відзначають 8 травня у різних країнах.
Як повідомляв раніше портал Знай.ua, бойовики поглумилися над тілом убитого українського героя і запхали у мішок з написом "укр"
Також портал Знай.ua писав, що українці відзначатимуть День батька, 8 травня.
