Освенцим було звільнено 27 січня 1945 року 322-ї стрілецькою дивізією Радянської Армії. На той момент в його стінах залишалося приблизно 7 тисяч ув'язнених, і практично всі в'язні або були хворі, або вмирали.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа найскромнішими оцінками, в Освенцім-Біркенау загинуло 1,1 млн. осіб. Це більше мільйона доль, кожна з яких гідна окремої розповіді.
Проект "Faces of Auschwitz" проводиться силами Музею у співпраці з майстром фоторетуши Мариною Амарал і спеціальною командою вчених, журналістів і добровольців. Про це повідомляє Культурологія.
Колекція музею-меморіалу налічує близько 40 тисяч реєстраційних фотографій ув'язнених. Ці збережені знімки – лише частина великого нацистського фотоархіву, знищеного під час евакуації табору в січні 1945-го.
Обличчя на старих знімках здаються настільки живими і емоційними, що неможливо стримати сльози.
Іван Ребалка народився в 1925 році в Сироватці (територія сучасної України). У підлітковому віці хлопчик працював молочником.
У серпні 1942-го 17-річний Іван та ще 56 його земляків були депортовані до концтабору. Його зареєстрували як радянського політв'язня і присвоїли номер 60308.
Ваня помер через півроку. Йому зробили смертельну ін'єкцію фенолу в серце.
Як з'ясували історики, 1 березня 1943 року рапортфюрер Герхард Палич забрав з Біркенау в головний корпус госпіталю більше 80 хлопчиків у віці від 13 до 17 років, всі вони були поміщені в кімнату табірного лазарету і ввечері отримали по смертельному уколу фенолу.
Патер Йозеф народився в 1897 році в Жирардові (місто входило до складу Російської Імперії), пізніше його сім'я переїхала в центральну частину Польщі. Він мріяв про загальні права для всіх громадян, про свободу слова і свободу друку і про створення прогресивної, демократичної країни.
18 квітня 1942 року Йозеф разом з десятками інших полонених євреїв був перевезений в Освенцім, де отримав номер 31225.
У липні того ж року він був убитий співробітниками СС. Його дружина потрапила в жіночий концтабір Равенсбрюк, розташований у Німеччині, де також була вбита. Двох синів Йозефа, а також його старшого брата вбили у концтаборі Майданек.
Чеслава Квока народилася в 1928 році в селі Злоецка (Польща). Вони з матір'ю були католичками, що йшло врозріз з нацистськими догмами. В якості офіційного звинувачення їм висували політичні злочини і службу інтересам Римсько-Католицької Церкви. Перед тим, як Чеславу поставили перед фотокамерою, вона втерла сльози і кров з розбитої губи.
Чеславу доставили у концтабір в 14-річному віці, разом з нею в Освенцим потрапила і її мати, Катаржина Квока.
Через два місяці вбили маму, а ще через місяць загинула та сама дівчинка. Їй, як і багатьом іншим підліткам, зробили смертельну ін'єкцію в серце.
Вільгельм Брассе, який за велінням адміністрації фотографував ув'язнених і всі медичні експерименти над ними, пізніше розповідав в інтерв'ю, що дуже добре запам'ятав цю дівчинку. Коли її привезли в табір, вона була настільки налякана, що довго не могла зрозуміти, що від неї хочуть. Це виводило з себе нацистку-наглядачку, і вона постійно лупила дитину палицею.
Йозефа Глазовска була зареєстрована в Освенцімі під номером 26886. 12-річну сільську дівчинку депортували разом з матір'ю Маріанною, яку два місяці тому відібрали для перекладу в блок №25 (так званий "ізолятор смертників").
Мама Йозефи була убита в газовій камері. Батько дівчинки загинув по дорозі в концтабір, куди його везли окремо від дружини і доньки.
Над сиротою проводили досліди, в результаті яких її, імовірно, заразили малярією або тифом.
Йозефа Глазовска – одна з небагатьох, хто вижив. Під час евакуації Освенціма в січні 1945-го вона разом з групою інших дітей була переведена до табору в Потуліце, і незабаром її звільнили.
Нагадаємо, у десяти концентраційних таборах СС містило публічні будинки і примушувало жінок-ув'язнених до сексу. Але були серед жінок і добровольці, адже це часто рятувало від неминучої загибелі. Історик Роберт Зоммер вперше відкриває темні сторінки історії.
Як повідомляв портал "Знай.uа", в останній рік свого існування Третій Рейх проводив політику тотальної військової мобілізації всіх, кого тільки можна.
Також "Знай.uа" писав, історик Марк Вермеєр, журналіст Жан-Поль Малдерс і біолог Яків Бродські взяли аналіз ДНК 40 осіб. Це майже всі відомі родичі в генеалогічному дереві фюрера.
